Тирозин: корисні властивості та застосування при депресії

Такі органічні сполуки, як амінокислоти, є основними будівельними блоками білків в організмах живих істот. Білки у свою чергу – це найважливіші біомолекули, що виконують безліч ключових функцій в організмі. Наш амінокислотний профіль містить 20 сполук, які діляться на три групи:

• замінні амінокислоти (необов'язкові) – без проблем синтезуються організмом і не вимагають додаткового надходження з їжі;
• незамінні (обов'язкові) – не виробляються організмом та вимагають регулярного надходження ззовні (продукти харчування, харчові добавки);
• умовно незамінні – вважаються необов'язковими, оскільки їм властивий активний синтез. Але в деяких умовах вони можуть стати незамінними, коли організм нездатний виробляти їх у достатній кількості через будь-які фізіологічні чи медичні причини.

Зверніть увагу, що в даному випадку поняття “обов'язкові” та “необов'язкові” відносяться виключно до додаткового надходження амінокислот ззовні і ніяк не відображають користь і важливість сполук для організму. Вищезгадана класифікація насправді дуже поверхова. Ми сьогодні переконаємося на прикладі замінної (необов'язкової) амінокислоти під назвою L-тирозин (тирозин, tyrosine).

Тирозин має дуже цікавий сценарій синтезу в нашому організмі та виявляє надмірно важливу біологічну активність, яка стосується трьох факторів:

1. Мозкова діяльність.
2. Функціонування нервової системи.
3. Здоров'я щитовидної залози.

Зараз ми розберемося, чому L-тирозин, хоча є замінною амінокислотою, легко може бути в дефіцитному стані. А також дізнаємося, наскільки правдивими є твердження про численні корисні властивості цієї амінокислоти.

L-тирозин: у яких продуктах міститься й особливості вироблення речовини

Почнемо з того, що тирозин можна віднести як до замінних, так і умовно незамінних сполук. Справа в тому, що його утворення повністю залежить від обов'язкової амінокислоти під назвою фенілаланін. Саме з неї організм виробляє цю речовину (1), а значить нестача фенілаланіну автоматично продукує дефіцит тирозину. Простіше кажучи, L-tyrosine все ж таки прив'язаний до регулярного надходження ззовні.

При хорошому стані здоров'я та збалансованому харчуванні зіткнутися з нестачею цієї корисної сполуки практично неможливо. І в цьому є частка правди, адже за фактом лише рідкісне захворювання, а саме фенілкетонурія (ФКУ) може сприяти порушенню балансу тирозину. Ця патологія проявляється нездатністю організму розщеплювати фенілаланін, що надходить із продуктів харчування (2), тим самим блокуючи вироблення тирозину. З наукою не посперечаєшся, але вона говорить нам і про інші обставини, за яких дефіцит речовини може з'явитися на раз два:

1. Проблеми з травленням можуть заважати нормальному засвоєнню амінокислот з їжі (3).
2. Окремі види дієт, що містять антипоживні фактори, сприяють більш швидкій втраті зайвих кілограмів. Але при цьому ті самі дієтичні антинутритивні фактори можуть негативно впливати на засвоюваність білка та біодоступність амінокислот (4).
3. У деяких ситуаціях організм може вимагати більшої кількості тирозину, ніж зазвичай, що може призвести до його дефіциту. Наприклад, при стресі, інтенсивній фізичній активності, хворобах або травмах збільшується потреба в амінокислотах, в тому числі тирозин.

Як показує цей список, до нестачі L-тирозину призводить відповідний спосіб життя та меншою мірою проблеми зі здоров'ям. Хороша новина полягає в тому, що добова потреба в тирозині становить приблизно 25 мг на 1 кг ваги (5). Чи це багато? Абсолютно ні, адже ми маємо чималий перелік їжі, в якій ця амінокислота міститься у великих кількостях.

• м'ясо – яловичина, свинина та курка в середньому містять у 100 грамах 100-200% тирозину від добової потреби (6);
• риба – лососеві, тріска, скумбрія і морський окунь містять від 700-1000 мг тирозину на 100 г (7);
• молочна продукція, особливо сири вважаються найкращими джерелами L-тирозину (8);
• горіхи та насіння. Усього 25 грамів насіння коноплі або гарбуза, мускатний горіх та арахіс здатні покрити 30% добової потреби в тирозині (9). Решта їжі з цієї категорії не така багата на речовину;
• зернові. Тут можна виділити лише вівсяні висівки та овес, у 100 грамах яких міститься 50% тирозину від добової потреби (10).

Побачивши все з цього переліку, виникає питання: а навіщо люди додатково приймають тирозин у вигляді біодобавок? Тут вступають у гру корисні властивості цієї амінокислоти, на яких ми зупинимося детальніше.

L-тирозин: біологічна активність та користь для організму

Тирозин є необхідним елементом для синтезу нейротрансмітерів (катехоламінів), таких як дофамін, норепінефрин (норадреналін) та епінефрин (адреналін) (11). Ці нейротрансмітери відіграють важливу роль у регуляції настрою, мотивації, стресових реакціях, когнітивних функціях, а також здоров'я нервової та серцево-судинної системи.

Давайте розглянемо ключові моменти, у яких представлена амінокислота виявляє максимальну користь для організму.

Тирозин при депресії

Депресія відзеркалює неадекватну активність норадреналіну в невизначених центрах мозку, які регулюють настрій. L-tyrosine сприяє збільшенню концентрації та стабілізації активності норадреналіну в мозку, виступаючи антидепресантом (12). До цієї ж категорії можна віднести апатію.

Якщо говорити про найголовнішого подразника ЦНС, а саме про стрес, цей стан є невід'ємною частиною людського існування. Головне не допускати його перетікання в крайні форми, які можуть викликати або посилити психічні розлади, включаючи яскраво виражену депресію, шизофренію та посттравматичний стресовий розлад. Стрес збільшує вивільнення катехоламінів, що може призвести до критичного виснаження їхнього рівня і, як наслідок, викликати серйозні патологічні стани не лише ЦНС, а й інших систем. L-тирозин впливає в даному випадку наступним чином (13):

1. Амінокислота не посилює вивільнення катехоламінів (дофаміну, норадреналіну та адреналіну), коли ці нейротрансмітери збуджуються з базальною швидкістю. Що таке базальна швидкість вивільнення катехоламінів? Це базовий та безперервний процес, який відбувається в організмі, щоб підтримувати нормальну нейротрансмісію та фізіологічну функцію. Простіше кажучи, тирозин марно приймати з метою профілактики стресових станів, оскільки він у даному випадку не проявляє активності.
Зовсім інша картина спостерігається при сильних збудженнях, спричинених частими стресами. Тут L-тирозин значно посилює вивільнення нейротрансмітерів, знижуючи шкоду для організму та заспокоюючи нервову систему.

2. Представлена амінокислота допомагає впоратися не лише з депресивними станами, спричиненими психологічним фактором, а й фізичним стресом:

• гіпоксія;
• холодовий стрес;
• тривалий період неспання.

Окрім підтримки адекватної реакції організму на стрес, ця амінокислота може надавати захисну дію на поведінкові та серцево-судинні параметри, оскільки запобігає виснаженню центральних та периферичних катехоламінів, спричиненому гострим порушенням роботи нервової системи (14 ).

L-тирозин та когнітивні функції

Не багато хто до кінця розуміє, що таке когнітивні функції і що вони насправді означають. Саме завдяки їм ми маємо можливість сприймати, аналізувати, інтерпретувати та використовувати інформацію з довкілля для прийняття рішень, а також адаптуватися до різних ситуацій. Ці вищі психічні процеси, які пов'язані з обробкою інформації в мозку, включають мислення, пам'ять, увагу, сприйняття, мову, вирішення завдань, здатність до навчання та інші розумові здібності. Так тирозин сприяє поліпшенню когнітивних функцій, особливо в стресових ситуаціях (15, 16, 17).

L-тирозин при гіпотиреозі

Гіпотиреоз – це дисфункція щитовидної (ендокринної) залози. Цей стан призводить до нестачі гормонів ендокринної залози в організмі. Тирозин є одним з будівельних блоків, необхідних для створення тироксину (T4) та трийодтироніну (T3) – основних щитовидних гормонів (18, 19, 20). Коли організм відчуває дефіцит L-тирозину, здатність ендокринної залози синтезувати потрібну кількість гормонів знижується.

Однак наука виступає проти активної популяризації тирозину, як лікувального засобу при гіпотиреозі висуваючи кілька аргументів:

1. У більшості випадків гіпотиреоз викликається не дефіцитом L-тирозину. Аутоімунні атаки на ендокринну залозу (як у разі хронічного тиреоїдиту Хашимото), видалення щитовидної залози, окремі групи ліків та нестача йоду – ось головні та найчастіші фактори, що призводять до гіпотиреозу.
2. Терапія гіпотиреозу, як правило, включає лікарські препарати у вигляді щитовидних гормонів (T4 та/або T3) у синтетичній формі, а не безпосереднє збільшення споживання L-тирозину. Саме ці ліки виступають компенсаторами щитовидних гормонів і допомагають відновити нормальну функцію ендокринної залози.

Так, тирозин опосередковано відповідає за здоров'я щитовидної залози, але він не є лікарським засобом при її дисфункції і не є першопричиною гіпотиреозу.

Тирозин: протипоказання до прийому біодобавки

Ця амінокислота є абсолютно безпечною для більшості людей при вживанні в природних кількостях за допомогою їжі, а також при додаванні до раціону харчових добавок з L-тирозином. Однак є стани, які строго обмежують споживання тирозину у будь-яких його формах:

• фенілкетонурія (ФКУ). Ми вже згадували про це рідкісне генетичне порушення обміну амінокислот. Організм не може нормально метаболізувати фенілаланін, який перетворюється на тирозин. Тому людям з ФКУ рекомендується обмежувати споживання продуктів, багатих на фенілаланін та тирозин. Ця амінокислота використовується в білкових добавках для людей з ФКУ. Якщо у вас є фенілкетонурія, тільки ваш лікар може сказати, чи є потреба в додатковому тирозині, а також визначити потрібне дозування.
• тиреотоксикоз. Людям з надлишком ендокринних гормонів (тиреотоксикозом) слід бути обережними із застосуванням тирозину, оскільки ця амінокислота може стимулювати щитовидну залозу та посилити симптоми надлишку гормонів.

При регулярному прийомі будь-яких лікарських препаратів перед додаванням харчової добавки з тирозином до раціону обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Наприклад, тирозин може посилити дію інгібіторів моноаміноксидази (ІМАО), що може спричинити гіпертонічний криз та інші небажані реакції.

В інших випадках біодобавки з тирозином є абсолютно безпечними.

Як приймати тирозин

Приймати L-тирозин слід відповідно до рекомендацій вашого лікаря або чітко дотримуючись інструкції з прийому від виробника. Дозування, а також режим прийому можуть залежати від конкретних медичних цілей та стану здоров'я. Нижче наведено загальні рекомендації щодо прийому тирозину:

1. Дотримуйтесь вказівок лікаря. Якщо вам був призначений L-тирозин як ліки або добавки до комплексного лікування, суворо дотримуйтесь вказівок вашого лікаря щодо дозування та режиму прийому. Не перевищуйте рекомендовану дозу без узгодження з лікарем.
2. Дотримуйтеся регулярності прийому. Якщо вам призначено регулярний прийом тирозину, намагайтеся приймати його в один і той самий час.
3. Уникайте конфліктуючих препаратів. Тирозин може взаємодіяти з деякими ліками та харчовими добавками. Якщо ви приймаєте інші медикаменти або біодобавки, проконсультуйтеся з лікарем, щоб переконатися, що не виникне небажана взаємодія між тирозином та іншими препаратами.
4. Відразу реагуйте на прояв небажаних станів при прийомі L-тирозину. У разі будь-яких побічних ефектів або неприємних реакцій при прийомі тирозину негайно повідомте про це лікаря.
5. Не перевищуйте дозування. Не приймайте більше тирозину, ніж рекомендується лікарем або виробником. Зловживання амінокислотами може мати небажані наслідки.

L-тирозин, як і будь-яка інша корисна речовина, повинен надходити ззовні в оптимальних для організму концентраціях. Віддавайте перевагу виключно сертифікованим та якісним біодобавкам.

Література

1. Raymond Y. Wang, William R. Wilcox, Stephen D. Cederbaum. “Amino Acid Metabolism”, 2013 - https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/B9780123838346000963
2. Dwight E. Matthews. “An Overview of Phenylalanine and Tyrosine Kinetics in Humans”, 2008 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2268015/
3. Claire Gaudichon, Juliane Calvez. “Determinants of amino acid bioavailability from ingested protein in relation to gut health”, 2021 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7752214/
4. G. Sarwar Gilani, Chao Wu Xiao, Kevin A. Cockell. “Impact of antinutritional factors in food proteins on the digestibility of protein and the bioavailability of amino acids and on protein quality”, 2012 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23107545/
5. World Health Organization (WHO). “Protein and amino acid requirements in human nutrition” - https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/43411/WHO_TRS_935_eng.pdf
6. Nutrient Ranking Tool. “Tyrosine in meat” - https://tools.myfooddata.com/nutrient-ranking-tool/tyrosine/meats/highest/grams/common/no
7. Nutrient Ranking Tool. “Tyrosine in fish” - https://tools.myfooddata.com/nutrient-ranking-tool/Tyrosine/Fish/Highest/Household/Common/No
8. Nutrient Ranking Tool. “Tyrosine in dairy products” - https://tools.myfooddata.com/nutrient-ranking-tool/tyrosine/dairy-and-egg-products/highest/grams/common/no
9. Nutrient Ranking Tool. “Tyrosine in nuts and seeds” - https://tools.myfooddata.com/nutrient-ranking-tool/tyrosine/nuts-and-seeds/highest/grams/common/no
10. Nutrient Ranking Tool. “Tyrosine in grains” - https://tools.myfooddata.com/nutrient-ranking-tool/tyrosine/grains-and-pasta/highest/grams/common/no
11. S. Colette Daubner, Tiffany Le, Shanzhi Wang. “Tyrosine Hydroxylase and Regulation of Dopamine Synthesis”, 2012 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3065393/
12. A. J. Gelenberg, J. D. Wojcik, C. J. Gibson, R. J. Wurtman. “Tyrosine for depression”, 1982 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/6764934/
13. Simon N. Young. “L-Tyrosine to alleviate the effects of stress?”, 2007 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1863555/
14. Harris R.Lieberman. “Food Components to Enhance Performance: An Evaluation of Potential Performance-Enhancing Food Components for Operational Rations”, 1994 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK209061/
15. Bryant J. Jongkees, Bernhard Hommel, Lorenza S. Colzato. “People are different: tyrosine's modulating effect on cognitive control in healthy humans may depend on individual differences related to dopamine function”, 2014 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4186281/
16. Simone Kühn, Sandra Düzel, Lorenza Colzato, Kristina Norman, Jürgen Gallinat, Andreas M. Brandmaier, Ulman Lindenberger, Keith F. Widaman. “Food for thought: association between dietary tyrosine and cognitive performance in younger and older adults”, 2017 - https://link.springer.com/article/10.1007/s00426-017-0957-4
17. Mirjam Bloemendaal, Monja Isabel Froböse, Joost Wegman, Bram Bastiaan Zandbelt, Ondine van de Rest, Roshan Cools, Esther Aarts. “Neuro-Cognitive Effects of Acute Tyrosine Administration on Reactive and Proactive Response Inhibition in Healthy Older Adults”, 2018 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6084775/
18. Muhammad A. Shahid, Muhammad A. Ashraf, Sandeep Sharma. “Physiology, Thyroid Hormone”, 2023 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500006/
19. Rashmi Mullur, Yan-Yun Liu, Gregory A. “Thyroid Hormone Regulation of Metabolism”, 2014 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4044302/
20. Nussey S, Whitehead S. “Endocrinology: An Integrated Approach”, 2001 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK28/