Як прискорити метаболізм: харчування та добавки

“У мене повільний метаболізм, тому я не худну” – фраза, яку чули, мабуть, всі. Залежно від контексту розмови, вона навіть інколи може звучати як діагноз (що, звісно ж, міф) або як зручне пояснення, чому вага стоїть на місці чи росте, хоча людина начебто “майже нічого не їсть” і навіть періодично згадує про тренування.

У таких випадках важливо не просто поставити собі два запитання, а й відповісти на них. Перше: чи справді саме обмін речовин заважає знижувати вагу? Друге: що ми взагалі називаємо “повільним метаболізмом” і чи можна на нього вплинути та прискорити? Метаболізм справді пов’язаний із масою тіла, але він не працює як універсальний механізм, що впливає на “худну/не худну”. Вага змінюється під впливом енергетичного балансу: скільки енергії людина отримує з їжею і скільки витрачає протягом дня. При цьому витрати енергії складаються не тільки з тренувань, а й з роботи внутрішніх органів, повсякденної активності, перетравлення їжі та навіть дрібних рухів, які ми взагалі не сприймаємо як навантаження. А дарма.

У цій статті ви знайдете відповіді на всі запитання, що вас цікавлять щодо повільного метаболізму та методів його прискорення.

Метаболізм: що це і за що відповідає в організмі

Ні, метаболізм – це не просто робота ШКТ, як чомусь багато хто собі уявляє. Цей термін охоплює сукупність хімічних процесів, завдяки яким організм підтримує життя:

• отримує енергію з їжі;
• використовує її для роботи клітин, відновлення тканин, регулювання температури тіла;
• забезпечує роботу серця, дихання, кровообіг, нервову активність і виведення продуктів обміну.

Коли їжа потрапляє в організм, вона не просто стає калоріями, які ми всі так любимо рахувати. Білки, жири та вуглеводи проходять процес перетравлення, всмоктування і подальші біохімічні перетворення. У результаті організм отримує енергію, будівельні матеріали та сполуки, необхідні для нормальної роботи органів і тканин.

Якщо говорити про витрати енергії простими словами, в організмі є кілька основних “статей витрат”:

1. Енергія спокою, так званий базовий чи базальний метаболізм. Це та кількість енергії, яку тіло витрачає на підтримання життєво важливих функцій, навіть якщо людина лежить, не рухається і взагалі нічого не робить. Серце скорочується, легені працюють, мозок споживає енергію, клітини оновлюються, печінка й нирки виконують свої завдання – усе це потребує калорій (енергії). У дорослих людей енергетичні витрати у стані спокою зазвичай становлять найбільшу частину добових витрат – близько 60–70% (1).
2. Термічний ефект їжі. Організм витрачає енергію не тільки на рух, а й на перетравлення, всмоктування, транспортування та переробку поживних речовин. Цей внесок менший, ніж базовий метаболізм, але він існує і залежить, зокрема, від складу раціону (2). До речі, саме тут і криється секрет, чому саме на протеїн у раціоні робиться акцент під час схуднення та набору маси. Річ у тім, що на своє перетравлення білок витрачає найбільше енергії. Якщо взяти 100 ккал жирів, то з них на перетравлення витрачається лише 0-3 ккал (0-3%), на 100 кілокалорій вуглеводів – 5-10 ккал (5-10%), а на 100 грамів протеїну – цілих 20-30 ккал (20-30%) (3).
3. Повсякденна активність, яку недооцінюють. Це не тренування, а наші звичайні будні. Ходьба квартирою, прибирання, похід у магазин, жестикуляція тощо. Існує конкретний термін NEAT (non-exercise activity thermogenesis), тобто витрати енергії на активність, не пов’язану зі сном, їжею та спортивними тренуваннями (4). NEAT може дуже сильно відрізнятися в різних людей і впливати на схильність до набору ваги при надлишку калорій.
4. Тренування. Силові вправи, кардіо, інтервальні навантаження, плавання, біг і будь-який інший запланований спорт збільшують витрати енергії. Але помилка багатьох людей полягає в тому, що вони переоцінюють внесок, який дає спорт, і недооцінюють харчування. Одна година тренування може бути корисною для здоров’я, м’язів, витривалості та контролю ваги, але вона не скасовує решту 23 години доби, які можуть бути проведені лежачи на дивані з фаст-фудом, чипсами та висококалорійними напоями.

Оскільки базовий метаболізм (а зовсім не тренування) займає найбільшу частку добових витрат енергії, здається логічним, що чим вищий базовий обмін, тим простіше худнути, тим швидша сушка тощо. У цьому є частка правди. Людина з вищою безжировою масою тіла, тобто з більшою масою м’язів, органів, кісток та інших тканин без урахування жиру, витрачає більше енергії у стані спокою (5), маючи той самий швидкий метаболізм. Базальний обмін речовин справді залежить від складу й маси тіла, віку, гормонального статусу та інших факторів. Особливо велику роль відіграє безжирова маса.

Швидкий і повільний метаболізм: основні відмінності

Коли говорять про “швидкий метаболізм”, часто мають на увазі людину, яка може їсти більше й при цьому не набирати вагу. Але в більшості випадків справа не тільки у швидкості обміну речовин. Така людина може більше рухатися протягом дня, мати більше м’язової маси, менше перекушувати “непомітними” калоріями або просто бути активнішою без усвідомлених тренувань. На побутовому рівні це виглядає як “їсть і не товстішає”, але фізіологічно за цим може стояти цілий набір факторів.

Те саме з “повільним метаболізмом”. Так, у людини можуть бути нижчі витрати енергії у стані спокою. Так, на це можуть впливати вік, зниження м’язової маси, деякі захворювання, гормональні порушення або наслідки тривалих низькокалорійних дієт. Але в більшості випадків зайву вагу не можна пояснити лише тим, що “обмін речовин поганий”. Медичні стани рідко сповільнюють метаболізм настільки, щоб самі по собі могли спричинити значний набір ваги (6). Серед винятків можуть бути, наприклад, гіпотиреоз або синдром Кушинга, але це вже конкретні клінічні випадки, а не базовий сценарій.

Тому правильніше розглядати це питання під іншим кутом. Метаболізм впливає на те, скільки енергії витрачає організм, але він не функціонує окремо від харчування, рівня фізичної активності, сну, складу тіла та загального способу життя. Якщо вага збільшується або не знижується, причина найчастіше полягає не в горезвісному «повільному обміні речовин», а в сукупності кількох факторів:

• калорійність раціону вища, ніж вам здається;
• повсякденної активності менше, ніж потрібно;
• тренування не компенсують переїдання;
• поганий сон і, як наслідок, порушення відновлювальних процесів;
• м’язової маси недостатньо, а якщо при цьому суттєво переважає жирова, то само собою метаболізм буде повільним.

Ну і звичайно ж, жорсткі дієти можуть призводити до зниження ваги та короткострокового прискорення метаболізму. Однак в перспективі вони продукують зриви на їжу, непотрібні “гойдалки” в метаболічних процесах, і замість бажаного результату можна прийти до того ж повільного метаболізму, тільки ще й у парі з розладом харчової поведінки.

Що прискорює обмін речовин

Прискорити обмін речовин – означає збільшити загальні витрати енергії або покращити/посилити те, як організм використовує поживні речовини.

Перше, що справді суттєво впливає на обмін речовин, – м’язова маса. Чим більше в людини безжирової маси тіла, тим вища її швидкість метаболізму у стані спокою (базовий обмін речовин), тому що м’язова тканина потребує багато енергії для свого підтримання. Саме тому силові тренування й достатнє споживання білка важливіші за будь-які термогеники. Вони допомагають зберегти або наростити м’язову тканину, а не просто тимчасово підняти витрати енергії на кілька годин. Для більшості людей, які тренуються, оптимальний діапазон білка становить приблизно 1,4-2,0 г/кг маси тіла на добу, а при дефіциті калорій і силових навантаженнях потреба може бути вищою (7).

Другий фактор – термічний ефект їжі (TEF), про який ми вже згадували вище. Після їжі організм витрачає енергію на перетравлення, всмоктування, транспорт і метаболізм нутрієнтів. У середньому TEF становить близько 10% добових витрат енергії (8), але він багато в чому залежить від складу раціону. І як ви пам’ятаєте, білок дає вищий термічний ефект, ніж вуглеводи й жири.

Третій украй важливий фактор – NEAT (витрати енергії на повсякденну активність без спорту). Усі ті, на перший погляд непомітні фізичні навантаження у вигляді звичайних побутових справ, у сумі можуть дуже сильно відрізнятися у двох людей зі схожою вагою та раціоном. Саме повсякденна активність може суттєво впливати на відмінності в загальних витратах енергії та сприяти як швидкому, так і повільному метаболізму (9).

І два останні моменти, що безпосередньо впливають на прискорення метаболізму, це:

1. Сон. Недосип не просто робить людину менш продуктивною. Наприклад, одне з багатьох досліджень чітко показало, що обмеження сну до 5,5 години на добу під час дієти зменшувало частку втраченого жиру й збільшувало втрату безжирової маси порівняно з 8,5 годинами сну (10).
2. Відсутність екстремальних дієт. При тривалому або різкому дефіциті енергії організм адаптується і, як наслідок, знижуються витрати у стані спокою та в періоди активності, змінюються гормональні сигнали голоду й насичення, падає спонтанна рухливість. Це явище називається адаптивним термогенезом, і воно пояснює, чому після жорстких дієт вага часто досить швидко повертається (11).

Як прискорити метаболізм без дієт і тренувань?

Якщо прибрати з рівняння дієти й тренування, залишаються не “секретні лайфхаки” із соцмереж, а цілком зрозумілі повсякденні важелі впливу на метаболізм. Так, вони не сприяють відносно швидкому прискоренню обміну речовин, але зате працюють безвідмовно й на довгій дистанції дають позитивний результат.

Збільшення повсякденної активності прискорює метаболізм

NEAT – це найбільш недооцінений спосіб підняти витрати енергії без класичних тренувань. Найцікавіше, що тут навіть зовсім не обов’язково перетворювати життя на щоденний марафон “10 000 кроків будь-якою ціною”. Робоча схема максимально проста – отримати користь із фізично пасивних буднів. Кілька простих прикладів:

• під час телефонної розмови ходити по дому, а не лежати, сидіти;
• виходити на одну-дві зупинки раніше й проходити відстань, що залишилася, пішки;
• робити частину побутових справ руками, а не віддавати всю роботу техніці.

Останній пункт у багатьох викликає скепсис, однак на практиці саме він здатний суттєво підвищити повсякденну активність і позитивно вплинути на швидкість метаболізму. Елементарні правила на кшталт мити великий посуд руками, а не в посудомийній машині, шаткувати овочі ножем, а не за допомогою кухонного комбайна, брати участь у прибиранні дому, даючи перепочити роботу-пилососу… Усі дрібні завдання подібного плану в сукупності мають украй позитивний ефект.

Достатнє споживання води протягом дня сприяє прискоренню метаболізму

Ні, це не якась унікальна стратегія схуднення. Вода в принципі є критично важливою ланкою в нашому житті. Однак тут цікавий той факт, що окрім нормального самопочуття, травлення, вживання води тимчасово підвищує витрати енергії. 500 мл рідини збільшує швидкість метаболізму на 30%. Збільшення відбувається протягом 10 хвилин і досягає максимуму через 30-40 хвилин (12).

Ну і звичайно, якісний сон – це прямий шлях до прискорення метаболізму. Якщо людина відчуває систематичний недосип, організм гірше переносить дефіцит калорій під час дієт, не кажучи вже про раціон із профіцитом енергії. При цьому посилюється відчуття голоду, а втрата ваги як процес – сповільнюється (13).

Як розігнати метаболізм їжею?

У нас є інструмент у вигляді термічного ефекту їжі, і нехай він становить невелику частину добових витрат енергії, при правильному його використанні результати все ж будуть. Безумовно, що завжди має бути присутнім у раціоні, – це достатня кількість білка, про що ми вже говорили раніше. При цьому критично важливо не боятися нормальної їжі. Усі спроби занадто жорстко обмежити добову калорійність за допомогою овочевих салатів на сніданок, обід і вечерю призведуть до того, що на довгій дистанції ви будете швидше втомлюватися, а також відчувати певну апатію. Для обміну речовин корисніше не голодувати, а будувати раціон так, щоб у ньому були білок, складні вуглеводи, клітковина й нормальна кількість жирів.

Найкращі продукти, що прискорюють метаболізм

Тут можна виділити дві категорії їжі:

1. Яйця, риба, птиця, нежирне м’ясо, кисломолочний сир, грецький йогурт, бобові, тофу – це продукти, які допомагають добрати білок. Високобілкові раціони показують кращий ефект у розрізі насичення й термогенезу (14).
2. Вівсянка, бобові, ягоди, овочі, цільнозернові продукти, насіння чіа та льону – джерела харчових волокон. Клітковина допомагає знижувати енергетичну щільність раціону й підтримувати насичення, а різні види волокон можуть по-різному впливати на апетит і витрачання енергії (15). Тут важливо розуміти, що жодного “вау” ефекту в питанні прискорення метаболізму не буде, однак загальний вплив на метаболічні процеси гарантовано зіграє свою позитивну роль.

І наостанок момент, який часто залишається за лаштунками. Продукти не прискорюють метаболізм ізольовано від усього іншого. Навіть найбілковіший сніданок не врятує, якщо весь день проходить сидячи, сон залишає бажати кращого, а ввечері організм отримує висококалорійний “компенсаційний банкет”. Але якщо раціон побудований нормально – достатньо білка, багато цільних продуктів, клітковина, помірна кількість кофеїну, мінімум ультрапереробленої їжі, – обмін речовин отримує не якийсь міфічний “розгін”, а стабільні умови для продуктивної, адекватної роботи. А це і є найнадійніший варіант.

Найкращі добавки для прискорення метаболізму

Говорячи про найкращі, слід одразу ставити знак рівності й враховувати наявність зрозумілого механізму впливу, дані досліджень та адекватний профіль безпеки. Окрім найкорисніших, універсальних базових харчових добавок у вигляді протеїну й клітковини, є ще п’ять компонентів у вигляді БАДів, які приємно здивують своїм впливом на метаболізм:

1. Кофеїн. Дуже зрозумілий і робочий стимулятор. Він може тимчасово підвищувати витрати енергії, посилювати окиснення жирів і покращувати працездатність, особливо у витривалості та високоінтенсивних навантаженнях. Його споживання актуальне як при схудненні, так і для підвищення ефективності тренувань (16, 17), що безпосередньо стосується процесів прискорення метаболізму.
2. Екстракт зеленого чаю. Термогенний потенціал помірний, але стабільний. Річ у тім, що суміші катехінів і кофеїну стимулюють добові витрати енергії та окиснення жирів (18).
3. Капсаїцин. Чудовий варіант для тих, хто нормально переносить гостре. Ця сполука помірно підвищує витрати енергії та окиснення жирів, однак ефект невеликий (19). Тут важливо розуміти, що капсаїцин виступатиме маленьким гвинтиком у великому механізмі, який сприятиме прискоренню метаболізму.
4. L-карнітин. Він бере участь у транспортуванні жирних кислот у мітохондрії, але у здорової людини це не означає, що додатковий карнітин автоматично прискорить метаболізм, жироспалювання. Помірне зниження маси тіла й жирової маси буде у людей із надмірною вагою, ожирінням або метаболічними порушеннями (20, 21).
5. Креатин. Одна з найбільш доказових спортивних добавок для сили, потужності та набору, збереження безжирової маси при тренуваннях (22, 23). Це високоефективна й безпечна добавка при використанні у встановлених дозуваннях. У цьому випадку користь креатину для обміну речовин непряма: кращі тренування, більше шансів зберегти м’язи, вища якість тіла – прискорюється метаболізм.

Найефективніші добавки для обміну речовин спортсмену

Окрім уже перелічених біодобавок, таких як креатин моногідрат, протеїн, кофеїн, екстракт зеленого чаю та L-карнітин, є ще одна, яка точно варта уваги, – бета-аланін. Ця амінокислота не розганяє метаболізм напряму, однак може покращувати виконання високоінтенсивних вправ завдяки підвищенню м’язового карнозину й буферизації кислотності. Щоденний прийом 4-6 г бета-аланіну протягом мінімум 2-4 тижнів покращує спортивну продуктивність, особливо в навантаженнях високої інтенсивності (24).

У яких випадках не вийде прискорити обмін речовин добавками?

Біодобавки не виправлять наслідки занадто жорсткої дієти. При тривалому дефіциті організм може знижувати витрати енергії значно сильніше, ніж очікується. Ними немає жодного сенсу намагатися перекрити хронічне переїдання, а також нестачу сну.

Прискорення метаболізму – це не про “знайти секретний високоефективний БАД”, а про управління витратами енергії та складом тіла. Найнадійніший підхід – достатньо білка в раціоні, нормальний сон, більше повсякденного руху, відмова від екстремальних дієт, силове навантаження, грамотне використання кофеїну, клітковини, зеленого чаю, креатину та інших добавок як допоміжного інструмента, а не основи.

Література

1. “Association of Basal Metabolic Rate and Nutrients Oxidation with Cardiometabolic Risk Factors and Insulin Sensitivity in Sedentary Middle-Aged Adults”. Francisco J Amaro-Gahete, Lucas Jurado-Fasoli, Jonatan R Ruiz, Manuel J Castillo, 2020 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7230721/#:~:text=Basal%20metabolic%20rate%20(BMR)%20accounts%20for%2060%E2%80%9370%25%20of%20total%20energy%20expenditure%20%5B4%2C5%5D%2C%20and%20it%20decreases%20progressively%20with%20increasing%20age%20%5B6%5D
2. “The Thermic Effect of Food: A Review”. Manuel Calcagno, Hana Kahleova, Jihad Alwarith, Nora N Burgess, Rosendo A Flores, Melissa L Busta, Neal D Barnard, 2019 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31021710/
3. “Clinical Evidence and Mechanisms of High-Protein Diet-Induced Weight Loss”. Jaecheol Moon, Gwanpyo Koh, 2020 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7539343/#:~:text=DIT%20is%20known%20to%20be%200%25%E2%80%933%25%20of%20total%20energy%20intake%20for%20fat%2C%205%25%E2%80%9310%25%20for%20carbohydrates%2C%20and%2020%25%E2%80%9330%25%20for%20proteins
4. “Non-exercise activity thermogenesis”. James A Levine, 2003 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/14692603/
5. “Factors influencing variation in basal metabolic rate include fat-free mass, fat mass, age, and circulating thyroxine but not sex, circulating leptin, or triiodothyronine”. Alexandra M Johnstone, Sandra D Murison, Jackie S Duncan, Kellie A Rance, John R Speakman, 2005 - https://ajcn.nutrition.org/article/S0002-9165%2823%2929674-4/fulltext
6. “Metabolism and weight loss: How you burn calories”, 2026 - https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/weight-loss/in-depth/metabolism/art-20046508
7. “International Society of Sports Nutrition Position Stand: protein and exercise”. Ralf Jäger, Chad M Kerksick, Bill I Campbell, Paul J Cribb, Shawn D Wells, Tim M Skwiat, Martin Purpura, Tim N Ziegenfuss, Arny A Ferrando, Shawn M Arent, Abbie E Smith-Ryan, Jeffrey R Stout, Paul J Arciero, Michael J Ormsbee, Lem W Taylor, Colin D Wilborn, Doug S Kalman, Richard B Kreider, Darryn S Willoughby, Jay R Hoffman, Jamie L Krzykowski, Jose Antonio, 2017 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5477153/
8. “4 Factors Affecting Energy Expenditure and Requirements” - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK591031/#:~:text=al.%2C%202011).-,Thermic%20Effect%20of%20Food,carbohydrate%2C%20protein%2C%20and%20fat%20in%20tissues%20(Saito%20et%20al.%2C%202020).,-Review%20of%20Evidence
9. “Non-Exercise Activity Thermogenesis in Human Energy Homeostasis”. Christian von Loeffelholz, Andreas L. Birkenfeld, 2022 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279077/
10. “Insufficient sleep undermines dietary efforts to reduce adiposity”. Arlet V Nedeltcheva, Jennifer M Kilkus, Jacqueline Imperial, Dale A Schoeller, Plamen D Penev, 2010 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20921542/
11. “Adaptive thermogenesis with weight loss in humans”. M J Müller, A Bosy-Westphal, 2013 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23404923/
12. “Water-induced thermogenesis”. Michael Boschmann, Jochen Steiniger, Uta Hille, Jens Tank, Frauke Adams, Arya M Sharma, Susanne Klaus, Friedrich C Luft, Jens Jordan, 2003 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/14671205/
13. “Influence of Sleep Restriction on Weight Loss Outcomes Associated with Caloric Restriction”. Xuewen Wang, Joshua R Sparks, Kimberly P Bowyer, Shawn D Youngstedt, 2021 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8591680/
14. “The effects of high protein diets on thermogenesis, satiety and weight loss: a critical review”. TL Halton and FB Hu, 2004 - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK70804/
15. “Effects of dietary fibre on subjective appetite, energy intake and body weight: a systematic review of randomized controlled trials”. A J Wanders, J J G C van den Borne, C de Graaf, T Hulshof, M C Jonathan, M Kristensen, M Mars, H A Schols, E J M Feskens, 2011 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21676152/
16. “Dietary Supplements for Exercise and Athletic Performance”. National Institutes of Health (NIH) - https://ods.od.nih.gov/factsheets/ExerciseAndAthleticPerformance-HealthProfessional%20/
17. “Dietary Supplements for Weight Loss”. National Institutes of Health (NIH) - https://ods.od.nih.gov/factsheets/WeightLoss-HealthProfessional/
18. “The effects of catechin rich teas and caffeine on energy expenditure and fat oxidation: a meta-analysis”. R Hursel, W Viechtbauer, A G Dulloo, A Tremblay, L Tappy, W Rumpler, M S Westerterp-Plantenga, 2011 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21366839/
19. “The Effects of Capsaicin and Capsiate on Energy Balance: Critical Review and Meta-analyses of Studies in Humans”. Mary-Jon Ludy, George E Moore, Richard D Mattes, 2011 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3257466/
20. “The effect of (L-)carnitine on weight loss in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials”. M Pooyandjoo, M Nouhi, S Shab-Bidar, K Djafarian, A Olyaeemanesh, 2016 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27335245/
21. “Effects of l-carnitine supplementation on weight loss and body composition: A systematic review and meta-analysis of 37 randomized controlled clinical trials with dose-response analysis”. Nasir Talenezhad, Mohammad Mohammadi, Nahid Ramezani-Jolfaie, Hassan Mozaffari-Khosravi, Amin Salehi-Abargouei, 2020 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32359762/
22. “International Society of Sports Nutrition position stand: creatine supplementation and exercise”. Nova Southeastern University NSUWorks, 2007 - https://scholars.nova.edu/ws/portalfiles/portal/42798819/International%20Society%20of%20Sports%20Nutrition%20position%20stand_%20creatin.pdf
23. “International Society of Sports Nutrition position stand: safety and efficacy of creatine supplementation in exercise, sport, and medicine”. Richard B Kreider, Douglas S Kalman, Jose Antonio, Tim N Ziegenfuss, Robert Wildman, Rick Collins, Darren G Candow, Susan M Kleiner, Anthony L Almada, Hector L Lopez, 2017 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5469049/
24. “International society of sports nutrition position stand: Beta-Alanine”. Eric T Trexler, Abbie E Smith-Ryan, Jeffrey R Stout, Jay R Hoffman, Colin D Wilborn, Craig Sale, Richard B Kreider, Ralf Jäger, Conrad P Earnest, Laurent Bannock, Bill Campbell, Douglas Kalman, Tim N Ziegenfuss, Jose Antonio, 2015 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4501114/