Вітамін D для дітей: навіщо потрібен і норми за віком

Відкривши будь-який батьківський форум, ви напевно натрапите на кілька запеклих дискусій про вітамін D. Думки у всіх кардинально різняться. Одні вважають, що приймати нутрієнт потрібно курсами для підтримки здоров’я та профілактики дефіциту, інші наполягають, що це зайве, адже влітку організм накопичує вітамін із надлишком, а треті взагалі вигукують, що нас же якось виростили без жодних харчових добавок.

Сперечатися можна нескінченно, але нестачу вітаміну D не завжди вдається розпізнати одразу. Дитина може швидше втомлюватися, частіше підхоплювати сезонні застуди або скаржитися на погане самопочуття. Батьки можуть пов’язувати це з великим навантаженням під час навчання, недосипанням або вірусним захворюванням, навіть не підозрюючи, що причина може бути зовсім іншою. Тому разом з’ясуймо, які функції в організмі виконує вітамін D, чому він украй потрібен у дитячому віці та в яких випадках варто замислитися про додатковий прийом харчових добавок.

Наскільки важливий вітамін D для дітей

Вітамін D, на відміну від багатьох інших нутрієнтів, може вироблятися організмом людини під впливом ультрафіолетового випромінювання. Однак інтенсивність цього процесу може залежати від сезону, регіону проживання, пігментації шкіри та кількості сонячного світла, що досягає поверхні епідермісу (1). Тому, на жаль, покладатися лише на прогулянки на свіжому повітрі не варто. Звісно, додаткову кількість нутрієнта можна отримувати з продуктів харчування, але є одне невелике «але». Надходження вітаміну з їжею може покривати приблизно 10-20% добової норми споживання (2, 3), решта переважно виробляється шкірою під впливом сонячного світла. І тут варто бути чесними: нестача в дитячому віці — поширена проблема. Наприклад, у дослідженні, проведеному в одній лікарні, низький рівень вітаміну D виявили у 94,7% обстежених дітей віком до 12 років:

• у 38,7% учасників виявили легкий дефіцит;
• у 45,3% — помірний;
• а у 10,7% — тяжкий (4).

Про те, як нестача нутрієнта впливає на організм, поговоримо трохи згодом, а зараз розгляньмо його користь.

Профілактика рахіту в ранньому віці

Рахіт — захворювання, при якому порушується мінералізація кісток і зон їхнього росту. Через це кісткова тканина стає недостатньо міцною, а скелет може деформуватися. До основних причин виникнення аліментарного рахіту належать нестача вітаміну D та/або недостатнє надходження кальцію. Особливо вразливі немовлята, адже в перші роки життя скелет швидко росте.

Грудне молоко містить відносно невелику кількість вітаміну D і зазвичай не покриває потреби немовляти. Тому дітям на грудному та змішаному вигодовуванні, як правило, потрібна додаткова профілактична доза, яку призначає виключно педіатр. За штучного вигодовування слід враховувати вміст вітаміну D у суміші та добовий обсяг її споживання (5).

Важливо зазначити, що профілактика рахіту не обмежується лише прийомом вітаміну D. Дитина також має отримувати необхідну кількість кальцію. Якщо його надходить недостатньо, одного вітаміну D може виявитися замало для нормального формування кісткової тканини.

Мінералізація кісток

Як ми вже з’ясували, одна з головних ролей вітаміну D — формування кісткової тканини. Він допомагає кишечнику засвоювати кальцій і фосфор, які потрібні не лише для кісток і зубів, а й для нормальної роботи м’язів, нервової системи та інших органів. Водночас варто зазначити, що нутрієнт потрібен дитині не тільки в перші місяці життя. У міру дорослішання формування скелета триває, збільшується кісткова маса, а в підлітковому віці відбувається ще один період інтенсивного росту. Тому отримання оптимальної кількості вітаміну D залишається актуальним упродовж усього дитинства та підліткового віку (6).

Підтримка імунітету

Вітамін D бере участь у роботі імунної системи. Його рецептори наявні в різних імунних клітинах, а активна форма вітаміну впливає на експресію генів, пов’язаних з імунною відповіддю (7, 8, 9). Водночас важливо зазначити, що додатковий прийом нутрієнта не зробить дитину менш сприйнятливою до інфекцій. Він лише підтримує оптимальну роботу імунної системи.

Дефіцит вітаміну D у дітей: симптоми та як швидко розпізнати

Як ми вже згадували, виявити дефіцит вітаміну не так просто. На ранніх етапах він може взагалі не проявлятися. Дитина поводиться як завжди, спить так само міцно, як і раніше, має добрий апетит — словом, жодних ознак нестачі нутрієнта.

Але коли нестача стає більш вираженою або тривалою, можуть з’являтися порушення з боку м’язової та кісткової систем. Залежно від віку й вираженості дефіциту виникають такі ознаки:

• затримка росту та моторного розвитку. Дитина може із затримкою опановувати рухові навички, особливо якщо дефіцит супроводжується м’язовою слабкістю;
• біль у кістках і знижений м’язовий тонус. У дітей старшого віку можуть виникати болі в ногах, порушення ходи та підвищена втомлюваність під час фізичних навантажень;
• зміни форми кісток. За розвиненого рахіту можуть спостерігатися потовщення в ділянці зап’ясть і кісточок, викривлення нижніх кінцівок;
• порушення мінералізації кісток. У тяжких випадках підвищується ймовірність деформацій і переломів.

У немовлят тяжкий дефіцит вітаміну D іноді супроводжується зниженням концентрації кальцію в крові. Цей стан може спричиняти м’язові спазми й навіть судоми, що потребують невідкладної медичної допомоги.

Але не потрібно впадати в крайнощі й намагатися виявити нестачу вітаміну D буквально за кожною зміною в поведінці дитини. Підвищена пітливість голови, неспокійний сон, дратівливість або пізня поява зубів самі по собі не дають змоги діагностувати дефіцит. Якщо з’явилися скарги, краще звернутися до педіатра. Він оцінить сукупність симптомів, харчування, чинники ризику й за потреби призначить обстеження.

Здавати аналіз крові на вітамін D кожній здоровій дитині про всяк випадок немає сенсу. Скринінг рекомендований дітям із груп високого ризику (10).

Коли варто розглянути прийом вітаміну D3 для дітей

Потреба в додатковому прийомі вітаміну D може безпосередньо залежати від віку, особливостей харчування, стану здоров’я та способу життя дитини. Обговорити з педіатром профілактичний прийом нутрієнта варто в таких випадках:

1. При грудному або змішаному вигодовуванню дитини. Грудне молоко зазвичай не забезпечує немовля достатньою кількістю вітаміну D, тому рекомендоване додаткове надходження нутрієнта.
2. Недостатнє споживання продуктів, що містять вітамін D. Харчових джерел цього нутрієнта не так уже й багато. До них належать жирна риба, яєчні жовтки та деякі збагачені продукти (йогурти, молоко, рослинні напої, готові сніданки). Але, на жаль, навіть різноманітний раціон не завжди покриває потребу.
3. Недостатнє перебування на вулиці. Якщо дитина рідко буває на вулиці, організму складно синтезувати необхідну кількість вітаміну.
4. Наявність захворювань, які впливають на засвоєння вітаміну D. Наприклад, целіакія, муковісцидоз, запальні захворювання кишечника та деякі патології печінки можуть порушувати його всмоктування або обмін. Подібні проблеми можливі при певних захворюваннях нирок і прийомі деяких протиепілептичних препаратів (11).

Вітамін D для дітей: який кращий

Обираючи харчову добавку, насамперед потрібно звертати увагу на форму вітаміну, концентрацію діючої речовини та, звісно, відповідність віку.

Спочатку потрібно розібратися з двома основними формами вітаміну D:

• вітамін D2 (ергокальциферол) — одна з форм, яку застосовують для поповнення запасів вітаміну D.
• вітамін D3 (холекальциферол) — форма, що утворюється в шкірі людини під впливом ультрафіолетового випромінювання та часто трапляється у вітамінних препаратах.

Обидві форми добре підходять для поповнення запасів цієї поживної речовини в організмі. Однак, якщо спиратися на дані досліджень, холекальциферол ефективніше підвищує концентрацію 25(OH)D у крові (12).

Щодо форми харчової добавки, то тут багато залежить від віку. Для немовлят найзручніший варіант — рідкі препарати (краплі або розчини). Діти старшого віку вже можуть приймати жувальні таблетки та інші форми вітамінів. Тут варто враховувати особисті вподобання дитини.

Вітамін D3 для дітей: дозування та побічні ефекти

Потреба в поживній речовині безпосередньо залежить від віку. Згідно з рекомендаціями Національного інституту здоров’я США, добова норма вітаміну D для дітей така (3):

• Від народження до 12 місяців — 400 МО (10 мкг);
• Від одного року до 18 років — 600 МО (15 мкг).

Важливо зазначити, що це норми загального щоденного надходження вітаміну D, а не універсальне дозування абсолютно для всіх.

За профілактичного прийому та дотримання рекомендованих доз вітамін D, як правило, добре переноситься. Однак навмисне збільшення дозування без медичних показань не робить профілактику ефективнішою, натомість підвищує ризик надмірного надходження поживної речовини (13).

Чому перевищення дозування може бути небезпечним?

Як ми пам’ятаємо, вітамін D підвищує здатність організму засвоювати кальцій. При значному надлишку поживної речовини можливий розвиток гіперкальціємії, за якої концентрація кальцію в крові стає надмірно високою (5).

На тлі передозування можуть виникати:

• зниження апетиту;
• нудота;
• блювання;
• закрепи;
• виражена спрага;
• часте сечовипускання;
• м’язова слабкість.

Тяжка інтоксикація може призводити до ураження нирок та інших небезпечних ускладнень. За підозри на суттєве передозування потрібно припинити давати добавку й терміново звернутися по медичну допомогу, навіть якщо дитина поки що не має симптомів.

Токсичність вітаміну D, як правило, пов’язана з надмірним прийомом добавок, а не з їжею чи звичайним перебуванням на сонці.

У випадках, коли дефіцит нутрієнта підтверджено, профілактичних доз може бути недостатньо. Для лікування лікар призначає вищі дози з подальшим переходом на підтримувальну схему. Хвилюватися не варто, адже тривалість курсу обмежена й контролюється аналізами. У цьому випадку ризик отримати надмірну кількість поживної речовини виключений.

Чи можна дитячий вітамін D3 замінювати добавкою для дорослих

З хімічного погляду холекальциферол залишається тією самою речовиною незалежно від того, для кого призначений препарат. Але це зовсім не означає, що будь-яку добавку для дорослих можна без проблем давати дитині.

І річ тут у концентрації вітаміну D. Препарати для дорослих переважно випускають у дозуваннях 1000, 2000, 4000 МО й вище, тоді як добова потреба немовляти становить 400 МО. Тому помилка в дозуванні може призвести до суттєвого перевищення рекомендованої кількості. І проблема далеко не теоретична. Є чимало клінічних випадків, коли помилки в дозуванні призводили до тяжкої гіперкальціємії (14).

Харчові добавки з вітаміном D3 для дорослих теоретично можна застосовувати за призначенням лікаря, якщо їхній склад, форма випуску та дозування підходять дитині. Але самостійно замінювати дитячі добавки концентрованими добавками для дорослих не варто. Особливо коли йдеться про немовлят.

Як давати вітамін D дитині

Тут є одне просте правило для всіх — чітко дотримуйтеся рекомендацій педіатра щодо прийому. Не менш важливо дотримуватися ще кількох порад:

1. Перевіряйте дозування. Особливо це стосується рідких форм харчових добавок. Доза в цьому випадку визначається не кількістю крапель, а вмістом вітаміну D у кожній краплі або мілілітрі розчину. Наприклад, один препарат може містити 400 МО в одній краплі, а інший — 400 МО в 1 мл рідини. Переплутавши ці позначення, легко дати дитині зовсім іншу кількість поживної речовини.
2. Не експериментуйте з дозаторами. Якщо в комплекті є піпетка або мірний шприц, краще користуватися саме ними. Не варто самостійно визначати кількість крапель у мілілітрі або застосовувати дозатори від інших препаратів.
3. Давайте вітамін D регулярно. Для профілактики зазвичай використовують щоденні дози, що відповідають віку та чинним рекомендаціям. Не потрібно самостійно замінювати щоденний прийом великими дозами раз на тиждень або місяць.
4. Суворо дотримуйтеся інструкції із застосування. Оскільки вітамін D належить до жиророзчинних нутрієнтів, він краще засвоюється під час вживання з їжею, що містить жири. Але спеціально додавати до раціону дитини більше жирної їжі не потрібно. Достатньо звичайного збалансованого харчування. Якщо вітамін D випускається у формі крапель, перед використанням перевірте, чи потрібно струшувати флакон. Не змішуйте препарат із цілою порцією їжі або напою, якщо не впевнені, що дитина повністю її з’їсть або вип’є. Інакше вона може отримати не всю призначену дозу. Також враховуйте, що деякі препарати дозволено приймати незалежно від їжі.
5. Не компенсуйте пропущену дозу подвійною. Якщо чергову дозу було пропущено й уже потрібно приймати наступну, дотримуйтеся звичайної схеми без додаткової кількості препарату.
6. Перевірте склад інших харчових добавок. Якщо дитина приймає полівітамінний комплекс, риб’ячий жир або інші засоби, важливо з’ясувати, чи містять вони вітамін D. Одночасний прийом кількох препаратів з однаковою діючою речовиною може призвести до перевищення необхідної дози.

Вітамін D справді важливий для росту й розвитку дитини. Але його користь залежить аж ніяк не від щоденного прийому максимально високих доз для профілактики, а від того, чи отримує організм достатню кількість поживної речовини з урахуванням віку, харчування та індивідуальних потреб. І якщо ви вважаєте, що дитина недоотримує вітамін D, не варто самостійно добирати харчову добавку. Зверніться по консультацію до лікаря. Це дасть змогу отримати максимум користі від прийому й уникнути небажаних проблем.

Література

1. “2013 vitamin D in the Healthy European Paediatric Population” - Christian Braegger, Cristina Campoy, Virginie Colomb, Tamas Decsi, Magnus Domellof, Mary Fewtrell, Iva Hojsak, Walter Mihatsch, Christian Molgaard, Raanan Shamir, Dominique Turck, Johannes van Goudoever - https://www.espghan.org/knowledge-center/publications/Nutrition/2013_vitamin_D_in_the_Healthy_European_Paediatric_Population
2. “Prenatal Vitamin D Supplementation to Improve Health in Offspring”. Bo Chawes, MD, PhD, DMSc1; Klaus Bønnelykke, MD, PhD1; Hans Bisgaard, MD, DMSc1, July 2018 - https://jamanetwork.com/journals/jamapediatrics/article-abstract/2681631
3. “Vitamin D”. National Institutes of Health - https://ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminD-HealthProfessional/
4. “Prevalence of Vitamin D Deficiency Among Children (0-12 Years) in Secondary Care Hospital: A Cross-Sectional Study Over One Year Period”. Yousef Alrohaimi, Badar A Almuqhem, 2025 Apr 29 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12156580/
5. “Global Consensus Recommendations on Prevention and Management of Nutritional Rickets”. Craig F Munns, Nick Shaw, Mairead Kiely, Bonny L Specker, Tom D Thacher, Keiichi Ozono, Toshimi Michigami, Dov Tiosano, M Zulf Mughal, Outi Mäkitie, Lorna Ramos-Abad, Leanne Ward, Linda A DiMeglio, Navoda Atapattu, Hamilton Cassinelli, Christian Braegger, John M Pettifor, Anju Seth, Hafsatu Wasagu Idris, Vijayalakshmi Bhatia, Junfen Fu, Gail Goldberg, Lars Sävendahl, Rajesh Khadgawat, Pawel Pludowski, Jane Maddock, Elina Hyppönen, Abiola Oduwole, Emma Frew, Magda Aguiar, Ted Tulchinsky, Gary Butler, Wolfgang Högler, 2016 Jan 8 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4880117/
6. “Optimizing Bone Health in Children and Adolescents”. Neville H. Golden, MD; Steven A. Abrams, MD; COMMITTEE ON NUTRITION; Stephen R. Daniels, MD; Mark R. Corkins, MD; Sarah D. de Ferranti, MD; Neville H. Golden, MD; Sheela N. Magge, MD; Sarah Jane Schwarzenberg, MD, 2014 - https://publications.aap.org/pediatrics/article/134/4/e1229/32964/Optimizing-Bone-Health-in-Children-and-Adolescents
7. “The Vitamin D Connection to Pediatric Infections and Immune Function”. Valencia P Walker & Robert L Modlin, May 2009 - https://www.nature.com/articles/pr2009130
8. “Vitamin D and Immunity in Infants and Children”. Geneviève Mailhot, John H White, 2020 Apr 27 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7282029/
9. “Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline”. Marie B Demay, Anastassios G Pittas, Daniel D Bikle, Dima L Diab, Mairead E Kiely, Marise Lazaretti-Castro, Paul Lips, Deborah M Mitchell, M Hassan Murad, Shelley Powers, Sudhaker D Rao, Robert Scragg, John A Tayek, Amy M Valent, Judith M E Walsh, Christopher R McCartney, 03 June 2024 - https://academic.oup.com/jcem/article/109/8/1907/7685305
10. “Vitamin D in European children-statement from the European Academy of Paediatrics (EAP)”. Zachi Grossman, Adamos Hadjipanayis, Tom Stiris, Stefano Del Torso, Jean-Christophe Mercier, Arunas Valiulis, Raanan Shamir, 2017 Apr 12 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28401345/
11. The Royal Children’s Hospital, “Vitamin D” - https://www.rch.org.au/kidsinfo/fact_sheets/Vitamin_D_low/
12. “Comparison of vitamin D2 and vitamin D3 supplementation in raising serum 25-hydroxyvitamin D status: a systematic review and meta-analysis”. Laura Tripkovic, Helen Lambert, Kathryn Hart, Colin P Smith, Giselda Bucca, Simon Penson, Gemma Chope, Elina Hyppönen, Jacqueline Berry, Reinhold Vieth, Susan Lanham-New, 2012 May 2 - https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0002916523028204
13. “Vitamin D Supplementation and Risk of Toxicity in Pediatrics: A Review of Current Literature”. Maria G. Vogiatzi, Elka Jacobson-Dickman, Mark D. DeBoer, for the Drugs, and Therapeutics Committee of The Pediatric Endocrine Society, 01 April 2014 - https://academic.oup.com/jcem/article-abstract/99/4/1132/2537181
14. “Case Report: Severe Hypercalcemia Following Vitamin D Intoxication in an Infant, the Underestimated Danger of Dietary Supplements”. Alexandre O Gérard, Audrey Fresse, Myriam Gast, Diane Merino, Pierre Gourdan, Audrey Laurain, Irène Margaritis, Pierre-Alexis Gauci, Fanny Huret, Nadège Parassol, Fanny Rocher, 01 February 2022 - https://www.frontiersin.org/journals/pediatrics/articles/10.3389/fped.2022.816965/full