Метіонін: властивості амінокислоти та правила прийому

Про метіонін в інтернеті чимало інформації, особливо в матеріалах про повноцінне та спортивне харчування, а також підтримку організму. Сьогодні добавки з L-метіоніном можна знайти буквально в будь-якому магазині з БАДами, оскільки попит на них не перестає зростати. Такий підвищений інтерес пов’язаний із тим, що ця амінокислота бере участь у важливих метаболічних процесах і необхідна для нормального функціонування клітин. Тому цілком очевидно, що біодобавки з метіоніном з’являються в раціонах людей, що стежать за своїм здоров’ям, а також спортсменів.

То що ж являє собою ця амінокислота і чи є сенс приймати її саме вам? Давайте спробуємо розібратися разом.

Метіонін: амінокислота, без якої не обходиться обмін речовин

Метіонін (L-methionine) — незамінна сірковмісна амінокислота. «Незамінна» означає, що організм людини не може синтезувати її в кількості, достатній для власних потреб, тому метіонін має надходити з їжею. Він міститься переважно в багатих на білок продуктах: м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах, а також продуктах рослинного походження.

А найцікавіше, що метіонін має свою особливу функцію всередині клітини. Саме ця амінокислота ініціює синтез практично всіх білків. Простіше кажучи, коли клітина починає збирати новий білковий ланцюг на основі інформації, закодованої в мРНК, стартовою амінокислотою зазвичай стає метіонін. Але у вже готовому білку його нерідко видаляють спеціальні ферменти (1, 2). До речі, про функції амінокислоти… Пропонуємо поговорити про них детальніше.

Метіонін: для чого потрібен організму

Метіонін залучений до різних біологічних процесів, що відбуваються в організмі. Частина з них безпосередньо пов’язана із самою амінокислотою, а частина — зі сполуками, які утворюються під час її метаболізму. Що ж, нам залишається лише з головою зануритися в процеси, у яких бере участь метіонін. Користь від нього така:

Стимуляція синтезу білків

Як уже говорили раніше, базовою функцією метіоніну є участь у виробленні білків (м’язів, ферментів, гормонів, імуноглобулінів тощо). Коли організму бракує хоча б однієї незамінної амінокислоти, вироблення білка стає обмеженим, а решта невикористаних амінокислот спрямовується на інші потреби організму, не накопичуючись про запас. Саме тому важлива не лише загальна кількість білка в раціоні, а й його здатність забезпечити організм усіма незамінними амінокислотами.

Запуск реакції метилювання та антиоксидантного захисту

Зараз буде багато тексту. Але нам надзвичайно важливо докопатися до істини й повністю розкрити весь потенціал метіоніну. Тож уперед!

Після надходження в організм доля метіоніну не обмежується лише вбудовуванням у черговий білок. Певна його частина залучається до так званого метіонінового циклу. Він являє собою ланцюжок реакцій, тісно пов’язаний з обміном фолату, гомоцистеїну та сірковмісних сполук.

Один із головних моментів цього циклу — перетворення метіоніну на S-аденозилметіонін, або SAM. Останній слугує головним донором метильних груп для величезної кількості реакцій метилювання. Вони необхідні для регуляції активності генів і функціонування ДНК, РНК, а також для синтезу білків, ліпідів, нейромедіаторів і креатину.

Але й це ще далеко не все. Після того як SAM віддає свою метильну групу, у ланцюжку подальших перетворень з’являється гомоцистеїн. У високих концентраціях він токсичний: пошкоджує стінки судин, нервові клітини та стимулює запалення. Організм може знову перетворити гомоцистеїн на метіонін або спрямувати його шляхом транссульфурації, що веде до утворення цистеїну. Для нормальної роботи цих шляхів потрібні вітаміни B12 і B6 (3).

І саме тут стає зрозуміло, чому метіоніну приписують антиоксидантні властивості. Він справді може слугувати попередником цистеїну, необхідного для синтезу глутатіону, який є одним із найважливіших елементів внутрішньоклітинного антиоксидантного захисту.

Активізація ендогенного синтезу креатину

Метіонін у спорті приймають для вироблення креатину. Так, це ще одна цікава функція амінокислоти, завдяки якій вона така популярна серед людей, які регулярно тренуються. Нагадаємо: креатин має важливе значення для енергетичного обміну м’язової тканини, оскільки бере участь у системі швидкого відновлення АТФ під час інтенсивного фізичного навантаження.

Сам креатин утворюється з аргініну, гліцину та метильної групи, яку надає SAM. За деякими оцінками, синтез креатину може використовувати близько 40% метильних груп, донором яких є SAM (4). Тому утворення креатину — один із найважливіших процесів, пов’язаних з обміном метіоніну.

Підтримка роботи печінки

Звісно, не можна не розповісти про те, наскільки метіонін може бути корисним для печінки. Річ у тім, що ця амінокислота є одним із регуляторів метаболізму печінки, працюючи таким чином:

• Участь у жировому обміні. Перетворюючись на S-аденозилметіонін (SAM), метіонін забезпечує синтез фосфатидилхоліну. Без цього фосфоліпіду печінка не здатна формувати та виводити ліпопротеїни дуже низької щільності, що призводить до безпосереднього відкладання тригліцеридів у гепатоцитах і розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП).
• Потужний антиоксидантний захист. Через шлях транссульфурації метіонін слугує попередником цистеїну, необхідного для синтезу глутатіону. Останній, як ми пам’ятаємо, є ключовим внутрішньоклітинним антиоксидантом. Саме глутатіон нейтралізує активні форми кисню та захищає клітини печінки від окислювального стресу й токсичних ушкоджень.
• Епігенетична регуляція клітинних процесів. Будучи головним донором метильних груп для ДНК і гістонів, SAM регулює експресію генів, що відповідають за аутофагію, запальну відповідь і регенерацію тканин печінки.

Порушення метіонінового циклу та дефіцит його метаболітів можуть бути пов’язані з розвитком стеатозу, фіброзу й цирозу печінки (5). Однак ці процеси мають складний характер, і зміну метаболізму метіоніну не слід розглядати як єдину причину таких захворювань.

Додатково хочеться зазначити, що, незважаючи на такі перспективні дані, людям із серйозними патологіями печінки метіонін може бути протипоказаний. Тому не варто приймати його як гепатопротектор і тим більше з профілактичною метою, особливо без попередньої консультації з лікарем.

Запобігання розвитку дефектів нервової трубки плода

Метіонін також розглядають як один із нутрієнтів, який потенційно може бути пов’язаний зі зниженням ризику дефектів нервової трубки у плода. Це пояснюється його участю в одновуглецевому обміні та реакціях метилювання, які мають велике значення для синтезу ДНК і нормального розвитку ембріона (6, 7).

Якщо звернутися безпосередньо до досліджень, то деякі з них справді вказують на можливий зв’язок між вищим споживанням метіоніну в період до зачаття, на ранніх термінах вагітності та зниженням ризику дефектів нервової трубки у плода. Водночас важливо враховувати, що крім амінокислоти в цьому процесі задіяні й інші не менш важливі нутрієнти: фолієва кислота, вітаміни B6 і B12, холін, бетаїн (8, 9, 10). Тому сміливо стверджувати, що саме один метіонін запобігає дефектам нервової трубки, не можна. Він є важливою ланкою в цьому великому ланцюжку процесів. Чи потрібно вам додатково приймати харчові добавки з ним? Це питання найкраще обговорити з лікарем, оскільки вагітність — один із серйозних етапів у житті кожної жінки, і приймати будь-які харчові добавки без попередньої консультації не рекомендується!

Підтримка здоров’я сечовидільної системи

Окремо хочеться ще розповісти про кілька потенційно корисних властивостей амінокислоти:

1. Метіонін здатний підкислювати сечу. У дослідженні за участю здорових добровольців одноразовий прийом 1500 мг L-метіоніну знижував pH сечі та ступінь її перенасичення струвітом і брушитом (сполуками, пов’язаними з утворенням деяких видів сечових каменів) (11).
2. Може допомогти запобігти рецидивам інфекцій сечовивідних шляхів. Є дослідження, яке показує, що L-метіонін потенційно може запобігти рецидиву хронічної інфекції сечовивідних шляхів. На відміну від стандартних антибіотиків, до яких бактерії з часом звикають і перестають на них реагувати, резистентності до L-метіоніну в межах досліджень не спостерігали (12).

Водночас самостійно використовувати метіонін як заміну стандартній терапії інфекцій сечовивідних шляхів точно не варто, оскільки потрібні додаткові дослідження в цій галузі.

Метіонін: як приймати і чи є побічні ефекти

За даними WHO/FAO/UNU, середня потреба дорослої людини в метіоніні та цистеїні сумарно становить близько 15 мг на кілограм маси тіла на добу. У матеріалах EFSA на основі цих рекомендацій окремо наводять орієнтовні значення близько 10,4 мг/кг метіоніну та 4,1 мг/кг цистеїну на добу (13).

Для людини масою 70 кг це приблизно 728 мг метіоніну та 287 мг цистеїну. Але йдеться про кількість амінокислот, яка має надходити з раціону, а не про рекомендовану дозу харчової добавки.

У будь-якому разі перед прийомом метіоніну буде не зайвим проконсультуватися з лікарем (особливо якщо є медичні показання), а також ознайомитися з інструкцією щодо прийому від виробника. І, звісно, дотримуйтеся рекомендованих добових доз і не перевищуйте їх.

Прийом метіоніну у формі добавок може бути протипоказаний або потребувати особливої обережності в таких випадках:

• людям із порушеннями обміну гомоцистеїну та метіоніну. Наприклад, за класичної гомоцистинурії, зумовленої дефіцитом цистатіонін-бета-синтази, терапія, навпаки, може передбачати тривале обмеження метіоніну в раціоні;
• під час вагітності та грудного вигодовування;
• при серйозних захворювань печінки. У разі цирозу здатність печінки метаболізувати метіонін може знижуватися;
• при шизофренії та інших психічних розладів. Високі дози метіоніну можуть впливати на психопатологічні симптоми.

Якщо говорити про побічні ефекти, то до них належать:

• нудота;
• запаморочення;
• сонливість;
• зниження артеріального тиску;
• підвищення рівня гомоцистеїну в крові.

Як правило, такі реакції виникають у разі вживання високих доз харчових добавок. Тому ще раз наголосимо — не експериментуйте з дозуваннями.

Як бачите, метіонін справді є важливою для організму амінокислотою. Однак сама по собі потреба в цій амінокислоті зовсім не означає, що абсолютно кожній людині потрібно приймати її додатково. Основним джерелом має залишатися повноцінний раціон із достатньою кількістю білка. А вже у випадках особливої потреби можна розглядати й додатковий прийом харчової добавки. У будь-якому разі не забувайте, що БАДи не замінюють повноцінне харчування, а є лише допоміжним інструментом для підтримки здоров’я та гарного самопочуття.

Література

1. “Mechanism of Translation Initiation in Eukaryotes” - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK6597/
2. “From RNA to Protein” - https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK26829/
3. “Sensing and Signaling of Methionine Metabolism”. Linda Lauinger and Peter Kaiser, 31 January 2021 - https://www.mdpi.com/2218-1989/11/2/83
4. “The metabolic burden of creatine synthesis”. John T. Brosnan, Robin P. da Silva & Margaret E. Brosnan, 09 March 2011 - https://link.springer.com/article/10.1007/s00726-011-0853-y
5. “Methionine metabolism in chronic liver diseases: an update on molecular mechanism and therapeutic implication”. Zhanghao Li, Feixia Wang, Baoyu Liang, Ying Su, Sumin Sun, Siwei Xia, Jiangjuan Shao, Zili Zhang, Min Hong, Feng Zhang & Shizhong Zheng, 04 December 2020 - https://www.nature.com/articles/s41392-020-00349-7
6. “Molecular Insight into the Effect of a Single-Nucleotide Polymorphic Variation on the Structure and Dynamics of Methionine Synthase Reductase and Its Association with Neural Tube Defects”. Susanta Sadhukhan; Subhajit Maity; Sandipan Chakraborty; Silpita Paul; Dinesh Munian; Arup Kumar Pattanayak; Biman Jana; Madhusudan Das, September 30, 2021 - https://pubs.acs.org/acsodf/article/6/40/26372/459652/Molecular-Insight-into-the-Effect-of-a-Single
7. “One-Carbon Cofactor Intake and Risk of Neural Tube Defects Among Women Who Meet Folic Acid Recommendations: A Multicenter Case-Control Study”. Julie M Petersen, Samantha E Parker, Krista S Crider, Sarah C Tinker, Allen A Mitchell, Martha M Werler, 19 February 2019 - https://academic.oup.com/aje/article/188/6/1136/5341177#200843038
8. “Dietary methionine intake and neural tube defects in Mexican-American women”. Anna Graham, Jean D. Brender, Joseph R. Sharkey, Li Zhu, Marilyn Felkner, Lucina Suarez, Mark A. Canfield, 22 April 2010 - https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/bdra.20672
9. “Periconceptional intakes of methyl donors and other micronutrients involved in one-carbon metabolism may further reduce the risk of neural tube defects in offspring: a United States population–based case-control study of women meeting the folic acid recommendations”. Julie M Petersen, Rashida S Smith-Webb, Gary M Shaw, Suzan L Carmichael, Tania A Desrosiers, Eirini Nestoridi, Anne Marie Darling, Samantha E Parker, Maria D Politis, Mahsa M Yazdy, Martha M Werler; the National Birth Defects Prevention Study, 2023 Aug 8 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10624769/
10. “Dietary Methionine Is Involved in the Etiology of Neural Tube Defect–Affected Pregnancies in Humans”. Shoob Hylan D., Thompson Shirley J., Drane J. Wanzer, Tocharoen Aunyika, Sargent Roger G., Best Robert G., October 2001 - https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022316622138630?via%3Dihub
11. “Effect of L-Methionine on the Risk of Phosphate Stone Formation”. Roswitha Siener, Florian Struwe, Albrecht Hesse, 2016 Aug 9 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27521063/
12. “Prevention of reinfection by L-methionine in patients with recurrent urinary tract infection”. R Fünfstück, E Straube, O Schildbach, U Tietz, 1997 Oct 15 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9446004/
13. EFSA — Dietary Reference Values for Protein - https://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/consultation/110712%2C0.pdf