Астаксантин - потужний природний антиоксидант
Організм людини, навіть не відчуваючи цього, щодня стикається з впливом різних факторів, що сприяють розвитку окиснювального стресу. Йдеться про ультрафіолетове випромінювання, забруднення навколишнього середовища, паління, хронічний стрес, інтенсивні фізичні навантаження, запальні процеси, а також природні метаболічні реакції, що відбуваються в клітинах. У сукупності всі ці процеси впливають на утворення вільних радикалів – активних форм кисню, які мають неспарений електрон. Щоб цей електрон став парним, дані молекули в буквальному сенсі слова “відбирають” електрони у найближчої молекули, що знаходиться поруч у клітині або тканині. Через це клітина пошкоджується, змінюється її структура, виникає збій у її функціонуванні тощо.
Але не варто панікувати! Вільні радикали за своєю природою не є чимось надзвичайно шкідливим (до певного моменту…). У невеликих кількостях вони беруть участь у регуляції імунної відповіді, передачі внутрішньоклітинних сигналів, знищенні патогенних мікроорганізмів і низці інших важливих процесів (1, 2). Проблема виникає в тих випадках, коли порушується баланс між утворенням вільних радикалів і можливостями організму їх нейтралізувати. За їх надлишку починає розвиватися окислювальний стрес, який призводить до пошкодження ліпідів клітинних мембран, білків і ДНК. У результаті прискорюється старіння організму, виникає хронічне запалення, розвиваються різні захворювання (від серцево-судинних до нейродегенеративних).
Для нейтралізації надлишкової кількості вільних радикалів організму необхідні антиоксиданти. Ці речовини здатні віддавати відсутній електрон і тим самим переривати ланцюгові реакції окиснення. Частина антиоксидантів синтезується в організмі, проте значна їх частка повинна надходити з їжею. Серед великої кількості “борців з окислювальним стресом” особливе місце займає астаксантин – один із найпотужніших антиоксидантів. Повірте, він точно заслуговує вашої уваги!
Що таке астаксантин і де він міститься
Астаксантин – це червоно-помаранчевий каротиноїд, що належить до групи жиророзчинних пігментів. Він синтезується мікроводоростями Haematococcus pluvialis, деякими видами дріжджів і фітопланктоном (3, 4). У природі астаксантин накопичується в організмах морських тварин, які живляться цими мікроорганізмами (у лососевих рибах, креветках, ракоподібних). Саме він надає м’ясу дикого лосося та панцирам ракоподібних характерного червоно-помаранчевого відтінку.
Якщо трохи заглибитися в біохімію астаксантину, можна виявити, що він має унікальну за своєю природою молекулярну структуру. Антиоксидант здатний вбудовуватися в клітинні мембрани, розташовуючись таким чином, що його полярні ділянки знаходяться на поверхні мембрани, а неполярна частина – усередині ліпідного шару. Завдяки цьому астаксантин здатний боротися як із зовнішніми, так і з внутрішніми вільними радикалами (3).
Тільки уявіть собі: як антиоксидант, астаксантин перевершує за ефективністю в 6000 разів вітамін С, у 100 разів вітамін Е, у 770 разів CoQ10 і в 5 разів β-каротин (5). І при цьому астаксантин не проявляє прооксидантних властивостей навіть у високих дозах, що принципово відрізняє його від деяких видів каротиноїдів (6).
Нагадаємо, прооксидантні властивості – це здатність тих самих борців із вільними радикалами за певних умов і концентрацій провокувати розвиток окислювального стресу.
Астаксантин: для чого його приймають і яку користь він приносить
Прийом астаксантину може бути актуальним за великої кількості найрізноманітніших станів. І найголовніше – він дійсно працює. Отже, давайте детально розглянемо, на що він здатний!
Антиоксидантний захист
Основна та найважливіша роль астаксантину полягає в його антиоксидантних властивостях, про які ми вже встигли трохи поговорити. Він ефективно нейтралізує різні типи активних форм кисню. Саме завдяки цим властивостям він здатний впливати на багато інших біологічних процесів, що відбуваються в організмі, а також запобігати розвитку захворювань, спричинених окислювальним стресом.
Підтримка органів зору
Можливо, ви навіть і не здогадувалися, але органи зору, а саме сітківка, є надзвичайно вразливими до окислювального стресу. Вільні радикали в цьому випадку виступають тим самим маслом, яке постійно підливають у вогонь. Вони провокують, погіршують і прискорюють розвиток низки захворювань. Якщо вчасно не зреагувати та не вжити жодних заходів, з’являються всі шанси зіткнутися з віковою макулярною дегенерацією, глаукомою, діабетичною ретинопатією та оклюзією сітківки. З плином часу під впливом активних форм кисню захворювання лише прогресуватимуть до патологічної стадії, що супроводжується нейронною та судинною дисфункцією, аж до сліпоти (7, 8, 9).
Антиоксиданти зарекомендували себе як ефективний профілактичний і допоміжний засіб для лікування проблем із зором, спричинених окиснювальним стресом. Астаксантин здатний проникати через гематоофтальмічний бар’єр і накопичуватися в тканинах ока (10). Регулярний прийом дозволяє досягти таких ефектів:
- захист фоторецепторних клітин від апоптозу;
- зменшення запальних процесів;
- зниження зорової втоми;
- покращення мікроциркуляції в судинах сітківки;
- підтримка функції фоторецепторів;
- допомога в боротьбі із синдромом сухого ока;
- клінічне покращення та стабілізація гостроти зору, контрастної чутливості й зорової функції у людей, які страждають на вікову дегенерацію жовтої плями;
- захист клітин сітківки від ушкоджень, спричинених високим рівнем цукру в крові (11, 12, 13).
Попри те, що астаксантин має настільки виражений сприятливий вплив на зорову систему, слід розуміти, що антиоксидант не здатен творити дива. Він є частиною комплексного лікування, призначеного офтальмологом. А от для профілактики проблем із зором його прийом цілком доцільний.
Зменшення запальних процесів
Окислювальний стрес завжди тісно пов’язаний із запальними процесами в організмі. Проте запалення може виникати й у низці інших випадків, наприклад, під впливом патогенів, алергенів, токсинів, унаслідок травм, різних захворювань – причин більш ніж достатньо. Коли гострий стан не піддається лікуванню, він переходить у хронічну стадію, регулярно нагадуючи про себе. Це значне навантаження на організм, яке може перерости в серйозніші проблеми зі здоров’ям.
Астаксантин має виражену протизапальну активність. Він впливає на клітинні процеси, відповідальні за розвиток запалення. У результаті зменшується утворення біологічно активних речовин, що підтримують запальну реакцію, що допомагає суттєво покращити самопочуття.
Дослідження підкреслили, що цей антиоксидант може бути корисним для полегшення хронічного та гострого запалення в різних ситуаціях (14, 15):
- нейродегенеративні розлади;
- цукровий діабет;
- захворювання шлунково-кишкового тракту;
- запальні процеси в нирках;
- захворювання шкіри та зорової системи.
Окремо варто зазначити, що при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) астаксантин також нерідко призначається. Користь для жінок є справді неоціненною: антиоксидант покращує морфологію яєчників, сприяє усуненню кістозних фолікулів і збільшенню кількості нормальних фолікулів у яєчниках при СПКЯ, запобігає апоптозу, зменшує запалення. Завдяки цьому вдається відновити нормальну анатомію яєчників і покращити їхню гістологію (16, 17).
Захист мітохондрій
Мітохондрії – мікроскопічні енергетичні фабрики, розташовані всередині наших клітин. Їхнє головне завдання – вироблення АТФ (універсального джерела енергії для всіх біологічних процесів, що відбуваються в організмі). У цих крихітних органелах відбувається основний обсяг клітинного дихання, і саме тут утворюється значна частина вільних радикалів як побічний продукт виробництва енергії.
Згідно з мітохондріальною теорією старіння, накопичення ушкоджень у мітохондріях з часом призводить до зниження їхньої ефективності. Такі органели починають виробляти енергію менш ефективно й при цьому утворюють ще більше активних форм кисню. Виникає замкнене коло: окислювальний стрес порушує цілісність мітохондрій, а дисфункціональні мітохондрії, своєю чергою, ще більше його посилюють. Вважається, що цей процес є причиною передчасного старіння та виникнення вікових захворювань (18).
Астаксантин здатний запобігати ушкодженню мітохондрій, зберігати цілісність мембран, підтримувати стабільну роботу органел і не допускати розвитку окиснювального стресу (19). Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що антиоксидант у цьому контексті розглядається не лише як інструмент боротьби з вільними радикалами, а й як потенційний помічник у сповільненні вікових змін на клітинному рівні.
Нормалізація рівня цукру в крові
Для початку давайте розберемося, що ж таке інсулінорезистентність. Отже, це стан, за якого клітини організму гірше реагують на інсулін. Він тісно пов’язаний із хронічним окислювальним стресом і слабовираженим запаленням (20).
Надлишок вільних радикалів порушує передачу інсулінового сигналу всередині клітин і знижує їхню чутливість до інсуліну. У результаті глюкоза гірше надходить із крові в тканини, а рівень цукру в крові залишається підвищеним. Астаксантин здатний впливати на цей процес таким чином:
- Знижуючи рівень окиснювального стресу, допомагає зберегти чутливість інсулінових рецепторів і нормальний сигнальний шлях інсуліну.
- Зменшує вираженість запального процесу, який якраз і вважається одним із головних чинників розвитку інсулінорезистентності.
- Підтримує роботу мітохондрій, знижуючи негативний вплив вільних радикалів і покращуючи енергетичний обмін у клітинах. Своєю чергою це сприяє більш ефективному використанню глюкози та зменшенню накопичення ліпідних метаболітів, які можуть порушувати інсуліновий сигнальний шлях.
Клінічні дослідження підтверджують той факт, що астаксантин дійсно може знижувати рівень цукру в крові, покращувати показники інсулінорезистентності та нормалізувати ліпідний профіль у людей із порушеннями вуглеводного обміну (21, 22, 23). Водночас не варто забувати, що такий ефект антиоксиданту розглядається як частина комплексного лікування, а не як заміна медикаментозної терапії.
Захист від УФ-випромінювання та фотостаріння шкіри
Усі ми добре знаємо, що ультрафіолетове випромінювання є зовнішнім фактором, який провокує утворення вільних радикалів, передчасне старіння шкіри та появу зморшок. Без допомоги антиоксидантів тут також не обійтися. Астаксантин здатний накопичуватися в епідермальних тканинах і знижувати негативний вплив УФ-променів, запобігаючи окиснювальному стресу (24).
Підтримка роботи центральної нервової системи
ЦНС є однією з найбільш вразливих до окислювального стресу систем. Вільні радикали, запалення й апоптоз є основними причинами загибелі нейронних клітин і розвитку нейродегенеративних процесів (25). Організму може знадобитися потужний антиоксидантний захист, який здатен забезпечити астаксантин. Його головною перевагою є здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр – своєрідний фізіологічний фільтр, що захищає мозок від більшості речовин, які циркулюють у крові. Завдяки цій властивості астаксантин може безпосередньо чинити захисний вплив на нейрони та гліальні клітини, знижуючи рівень окислювального ушкодження безпосередньо в тканинах центральної нервової системи. Крім того, антиоксидант діє ще в кількох напрямах:
- Як уже зазначалося, астаксантин підтримує функцію мітохондрій, які забезпечують енергетичні потреби мозку. Це особливо важливо, оскільки мітохондріальна дисфункція розглядається як один із ключових механізмів нейродегенеративних процесів і вікового зниження когнітивних функцій (26).
- Знижує нейрозапалення, створюючи більш сприятливі умови для нормальної роботи нервової системи.
- Підтримує когнітивні функції (27, 28).
Сприятливий вплив на серце та кровоносні судини
Статистика не надто тішить: серцево-судинні захворювання є найпоширенішою причиною смертності у всьому світі. І одним із чинників, що сприяє розвитку ССЗ, є атеросклероз, який характеризується накопиченням і відкладенням холестеринових бляшок у просвіті судин. Наслідки очевидні: погіршення кровопостачання органів і тканин, підвищений ризик інфаркту, інсульту та інших тяжких ускладнень.
Розвиток атеросклерозу також безпосередньо пов’язаний з окиснювальним стресом і запаленням. Астаксантин у цьому випадку є потенційно корисною речовиною, здатною позитивно впливати на перебіг захворювання. Деякі дослідження показали, що антиоксидант має такі позитивні властивості (29, 30):
- покращує ліпідний профіль: підвищує рівень ЛПВЩ та стимулює зворотний транспорт холестерину, покращуючи його виведення з макрофагів, знижує концентрацію тригліцеридів і загального холестерину, а також зменшує накопичення атеросклеротичних бляшок у стінках судин;
- підтримує ендотеліальну функцію та покращує еластичність судинної стінки за рахунок підвищення біодоступності оксиду азоту (NO). Цей процес сприяє розслабленню судин, нормалізації артеріального тиску та покращенню кровообігу;
- як потужний антиоксидант, астаксантин знижує концентрацію активних форм кисню в організмі та пригнічує запальний процес.
У сукупності всі ці ефекти дозволяють уповільнити розвиток захворювання, захистити судини від ушкоджень і підтримати здоров’я серцево-судинної системи.
Астаксантин: норма на день та особливості прийому
Насправді збагачення раціону антиоксидантами для підтримки здоров’я – правильна стратегія. І чудовим вибором стане астаксантин. Як його приймати, щоб отримати виражену антиоксидантну підтримку?
Найбільш часте рекомендоване дозування – 4-8 мг на день. Для людей із підвищеними фізичними навантаженнями або вираженим окислювальним стресом дозування може бути збільшене до 12 мг (за рекомендацією лікаря). Самостійно підвищувати добову норму споживання не слід!
Важливо: астаксантин належить до жиророзчинних каротиноїдів, тому для оптимального засвоєння рекомендується приймати його разом із їжею, збагаченою жирами.
Астаксантин: протипоказання та побічні ефекти
Антиоксидант загалом добре переноситься і не викликає виражених побічних ефектів. Проте не слід забувати про індивідуальну непереносимість, яка може сприяти розвитку алергічної реакції. При прийомі у великих дозах можливі незначні зміни забарвлення шкіри та диспепсичні розлади.
Прийом астаксантина під час вагітності та лактації повинен здійснюватися виключно після консультації з лікарем.
На завершення хочеться ще раз підкреслити, що антиоксиданти відіграють важливу роль у підтримці клітинного здоров’я та захисті організму від негативних наслідків окислювального стресу. Астаксантин справді є одним із найпотужніших антиоксидантів, який має виражений ефект і повну безпеку під час прийому. Безумовно, він не замінює повноцінне харчування, як і будь-яка інша дієтична добавка, але може стати важливим елементом для підтримки відмінного самопочуття.
Література
- “Free radicals, antioxidants and functional foods: Impact on human health”. V Lobo, A Patil, A Phatak, N Chandra, 2010 Jul-Dec - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3249911/
- “Free Radicals, Antioxidants in Disease and Health”. Lien Ai Pham-Huy, Hua He, Chuong Pham-Huy, 2008 Jun - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3614697/
- “Astaxanthin and other Nutrients from Haematococcus pluvialis—Multifunctional Applications”. Malwina Mularczyk, Izabela Michalak, Krzysztof Marycz, 2020 Sep 7 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7551667/
- “Astaxanthin from Crustaceans and Their Byproducts: A Bioactive Metabolite Candidate for Therapeutic Application”. Vida Šimat, Nikheel Bhojraj Rathod, Martina Čagalj, Imen Hamed, Ivana Generalić Mekinić, 2022 Mar 12 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8955251/
- “The Role of Astaxanthin as a Nutraceutical in Health and Age-Related Conditions”. Geir Bjørklund, Amin Gasmi, Larysa Lenchyk, Mariia Shanaida, Saba Zafar, Pavan Kumar Mujawdiya, Roman Lysiuk, Halyna Antonyak, Sadaf Noor, Muhammad Akram, Kateryna Smetanina, Salva Piscopo, Taras Upyr, Massimiliano Peana, 2022 Oct 23 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9655540/#:~:text=free%2E-,Studies,carotene
- “Extensive Bioactivity of Astaxanthin from Haematococcus pluvialis in Human”. Eiji Yamashita, 2021 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33783748/
- “Antioxidants in Age-Related Macular Degeneration: Lights and Shadows”. Uday Pratap Singh Parmar, Pier Luigi Surico, Tommaso Mori, Rohan Bir Singh, Francesco Cutrupi, Pramila Premkishore, Gabriele Gallo Afflitto, Antonio Di Zazzo, Marco Coassin, Francesco Romano, 27 January 2025 - https://www.mdpi.com/2076-3921/14/2/152
- “Role of Oxidative Stress in Retinal Disease and the Early Intervention Strategies: A Review”. Jun Wang, Mengling Li, Ziyue Geng, Saadullah Khattak, Xinying Ji, Dongdong Wu, Yalong Dang, 2022 Oct 14 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9586758/
- “Retinal Diseases Associated with Oxidative Stress and the Effects of a Free Radical Scavenger (Edaravone)”. Tomomi Masuda, Masamitsu Shimazawa, Hideaki Hara, 18 January 2017 - https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1155/2017/9208489
- “Astaxanthin - Multi-System Antioxidant Targeting Ocular Microcirculation and AMD, Cardiovascular and Cerebrovascular Protection, Reproductive Health, Skin Photo-protection, and Clinically Supported Immunomodulation”. Xu Jin, September 2025 - https://www.researchgate.net/publication/395788772_Astaxanthin_-_Multi-System_Antioxidant_Targeting_Ocular_Microcirculation_and_AMD_Cardiovascular_and_Cerebrovascular_Protection_Reproductive_Health_Skin_Photo-protection_and_Clinically_Supported_Immuno
- “Recent Advances and the Mechanism of Astaxanthin in Ophthalmological Diseases”. Ming Yang, Yanling Wang, 20 May 2022 - https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1155/2022/8071406
- “Astaxanthin Protects Retinal Photoreceptor Cells against High Glucose-Induced Oxidative Stress by Induction of Antioxidant Enzymes via the PI3K/Akt/Nrf2 Pathway”. Tso-Ting Lai, Chung-May Yang, Chang-Hao Yang, 10 August 2020 - https://www.mdpi.com/2076-3921/9/8/729
- “Clinical Applications of Astaxanthin in the Treatment of Ocular Diseases: Emerging Insights”. Giuseppe Giannaccare, Marco Pellegrini, Carlotta Senni, Federico Bernabei, Vincenzo Scorcia, Arrigo Francesco Giuseppe Cicero, 2020 May 1 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7281326/
- “Astaxanthin and its Effects in Inflammatory Responses and Inflammation-Associated Diseases: Recent Advances and Future Directions”. Ming Xian Chang, Fan Xiong, 2020 Nov 16 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7696511/
- “Dietary Astaxanthin: A Promising Antioxidant and Anti-Inflammatory Agent for Brain Aging and Adult Neurogenesis”. Alessandro Medoro, Sergio Davinelli, Luigi Milella, Bradley J. Willcox, Bradley J. Willcox, Giovanni Scapagnini, Donald Craig Willcox, 16 December 2023 - https://www.mdpi.com/1660-3397/21/12/643
- “Astaxanthin: a novel antioxidant for polycystic ovary syndrome?”. Shuying Xu, Yi Liu, Yang Zhang, Lina Wang, Na Ling, Haipeng Xu & You Zhou, 27 September 2024 - https://link.springer.com/article/10.1007/s44337-024-00072-0
- “The modulating effects of astaxanthin on apoptosis in women with polycystic ovarian syndrome: A randomized clinical trial”. Masoome Jabarpour, Ashraf Aleyasin, Maryam Shabani Nashtaei, Mahshad Khodarahmian, Sara Lotfi, Fardin Amidi, 2024 Jan-Feb - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11210694/
- “Astaxanthin: A Potential Mitochondrial-Targeted Antioxidant Treatment in Diseases and with Aging”. Mónika Sztretye, Beatrix Dienes, Mónika Gönczi, Tamás Czirják, László Csernoch, László Dux, Péter Szentesi, Anikó Keller-Pintér, 2019 Nov 11 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6878783/
- “Astaxanthin protects mitochondrial redox state and functional integrity against oxidative stress “. Alexander M Wolf, Sadamitsu Asoh, Hidenori Hiranuma, Ikuroh Ohsawa, Kumiko Iio, Akira Satou, Masaharu Ishikura, Shigeo Ohta, 2009 May 7 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19423317/
- “Oxidative Stress and Inflammation in Diabetic Complications”. Ajit Vikram, Durga Nand Tripathi, Ashutosh Kumar, Sandeep Singh, 2014 May 4 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4026976/
- “Astaxanthin improves glucose metabolism and reduces blood pressure in patients with type 2 diabetes mellitus”. Nafiseh Sokri Mashhadi, Mehrnoosh Zakerkish, Javad Mohammadiasl, Mehdi Zarei, Majid Mohammadshahi, Mohammad Hossein Haghighizadeh, 2018 - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29384321/
- “Astaxanthin as a metabolic regulator of glucose and lipid homeostasis”. Alessandro Medoro, Mariano Intrieri, Daniela Passarella, Donald Craig Willcox, Sergio Davinelli, Giovanni Scapagnini, January 2024 - https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1756464623005376
- “The Beneficial Effects of Astaxanthin on Glucose Metabolism and Modified Low-Density Lipoprotein in Healthy Volunteers and Subjects with Prediabetes”. Masaharu Urakaze, Chikaaki Kobashi, Yukihiro Satou, Kouichi Shigeta, Masahiro Toshima, Masatoshi Takagi, Jiro Takahashi, Hiroshi Nishida, 2021 Dec 7 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8706636/
- “Astaxanthin Protects Ultraviolet B-Induced Oxidative Stress and Apoptosis in Human Keratinocytes via Intrinsic Apoptotic Pathway”. Bom Yee Chung, Sang Ho Park, So Yeon Yun, Dong Soo Yu, Young Bok Lee, 2022 Mar 24 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8989909/
- “The Neuroprotective Effects of Astaxanthin: Therapeutic Targets and Clinical Perspective”. Sajad Fakhri, Ina Yosifova Aneva, Mohammad Hosein Farzaei, Eduardo Sobarzo-Sánchez, 2019 Jul 20 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6680436/
- “Mitochondrial Dysfunction and Biogenesis in Neurodegenerative diseases: Pathogenesis and Treatment”. Mojtaba Golpich, Elham Amini, Zahurin Mohamed, Raymond Azman Ali, Norlinah Mohamed Ibrahim, Abolhassan Ahmadiani, 2016 Nov 22 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6492703/
- “Cognitive function improvement with astaxanthin and tocotrienol intake: a randomized, double-blind, placebo-controlled study”. Takahiro Sekikawa, Yuki Kizawa, Yanmei Li, Tsuyoshi Takara, 2020 Nov - https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33293773/
- “The Effects of Astaxanthin on Cognitive Function and Neurodegeneration in Humans: A Critical Review”. Callum James Joshua Queen, S Andy Sparks, David C Marchant, Lars R McNaughton, 2024 Mar 14 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10975052/
- “Astaxanthin: A promising nutraceutical for cardiovascular health”. Journal of King Saud University, October 2025 - https://www.researchgate.net/publication/397138730_Astaxanthin_A_promising_nutraceutical_for_cardiovascular_health
- “Antioxidant and anti-inflammatory mechanisms of action of astaxanthin in cardiovascular diseases (Review)”. Carolina Parga Martins Pereira, Ana Carolina Remondi Souza, Andrea Rodrigues Vasconcelos, Pietra Sacramento Prado, José João Name, 2020 Nov 4 - https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7723678/